Мріяв жити в Кремнієвій долині.

З 9 по 11 клас я навчався в київському ліцеї бізнесу. Уже тоді мріяв жити в Кремнієвій долині і займатися програмуванням. Після ліцею вчив англійську і посилено готувався до переїзду в Америку. Але ці плани провалилися: мені просто не дали візу.

Так як мрії про програмування мене не залишали, я поступив до київського політеху. Але потім все ж вирішив, що реклама і маркетинг мене цікавлять більше, і на другому курсі пішов в академвідпустку. Працював у рекламному агентстві, досліджував ринок тютюнових виробів, потім потрапив на телебачення, де займався рекламою серіалів. Саме там я зрозумів, що мені цікаво кіновиробництво.

Починали удвох з дружиною.

Коли у 2004 році ми відкривали компанію, нас було двоє: я і моя дружина Анастасія Буковська. Перші півроку ми нескінченно шукали клієнтів. Ходили, дзвонили в рекламні агентства і намагалися організувати зустрічі. Робиш 100 дзвінків, успішний - один. Всі ці ходіння дали результат. Через пару місяців ми отримали довгоочікуване підтвердження зйомки відразу декількох роликів. Серед них була реклама чіпсів «Люкс» і зубної пасти Sanino.

На перших проектах кастингом, логістикою, вибором локацій займалися ми удвох з дружиною. Робили взагалі все. Звичайно, було складно, про вільний час ми лише мріяли. Але ми зростали, в компанії почали з'являтися інші співробітники. Зараз їх уже близько 30: є свій кастинг-департамент, монтажери, продюсери.

Коли ми починали, в Києві у нас було два основних конкурента. Звичайно, ми хотіли бути краще за них. Вирішили, що будемо робити ставку на персональний підхід в роботі з клієнтами. Тому почали робити багато цікавих штук на проектах.

Один із наших перших відеороликів - реклама чаю. Ми вирішили здивувати клієнтів, відтворивши атмосферу Шрі-Ланки. Зустріли їх із рикшею, і це був суперефект! Люди вийшли з автомобіля, пересіли до рикші і поїхали на зйомку, де їх чекав ще й вітальний танець індійських танцівниць.

Ми досить довго працювали на український ринок, а після 2014 року почали шукати нові шляхи розвитку. Стали багато знімати для Франції, Великобританії, країн Скандинавії. Робили проекти для Diesel, McDonald's, Dior, Schweppes. Зараз 50% проектів робимо для українського ринку, 50% - для західного.

Переговори можуть тривати довше, ніж зйомка.

Виробництво відеоконтенту - непростий бізнес. Це постійна комунікація з нашими клієнтами. Найчастіше це не одна людина, а ціла компанія. І у кожного, з ким ми спілкуємося, звичайно, є своя думка. Часто ці думки суперечать одна одній.

Все, що ви бачите в кадрі - актори, предмети, костюми - ми ретельно продумуємо, збираємо по крихтах, фотографуємо і стверджуємо на зустрічі з клієнтом. Іноді такі зустрічі тривають довше, ніж сама зйомка.

Наприклад, ми знімаємо ролик для мобільного оператора. Корпоративний колір бренду - синій. У ролику небажано показувати кольори конкурентів, червоний і жовтий. І якщо в кадрі на задньому тлі випадково з'явиться жовтий будинок, клієнт може захотіти змінити локацію або перефарбувати будинок на постпродакшені.

Як впоратися з форс-мажорами.

Протягом зйомок бувають форс-мажори, але ми звикли їх розрулювати. Просто навчилися майстерно імпровізувати.

Наприклад, нещодавно ми знімали ролик, де за задумкою у одного з акторів було на лобі татуювання. Звичайно, несправжнє, воно потім змивалося. Але актор не захотів бути в кадрі з татуюванням на обличчі. З криками «Я не підписувався на таке» він встав і вийшов. Але ми зорієнтувалися і швидко знайшли на заміну актора, який погодився.

Одного разу у нас була зйомка на виїзді, актор летів на локацію літаком. У ніч перед зйомкою мене розбудив дзвінок і я дізнався, що актора забрали до поліції, тому що він влаштував п'яний дебош в літаку. Я був у шоці: зйомка через кілька годин, актора вже затверджено, спеціально для нього зшитий одяг. Замінити складно, адже зйомка не в Києві. Ми підключили всі свої ресурси і витягли людину з поліції.

Для нас немає неможливих завдань.

Всі, хто працює в сфері продакшена, - мазохісти. Це робота для витривалих, сильних людей, які готові витрачати на неї своє життя. Звичайно, багатьох вабить магія кіно. Іноді такі хлопці приходять і просяться у нас працювати, але часто не витримують труднощів. Вони не розуміють, що робота у нас - це не сидіти, закинувши ногу на ногу, в м'якому кріслі.

Іноді процес проходить у бруді, на спеці або в холоді. Потрібно бути готовим до того, що зйомки затягуються і ти не можеш просто встати і піти на побачення.

Моя робота - це офіс і зйомки. З 10:00 до 18:00 п'ять днів на тиждень я вирішую проблеми, які виникають на проектах, займаюся поточними і фінансовими питаннями. Буває, що їжджу на зйомки ночами або у вихідні, тому відпочинок і поїздки з родиною планую між проектами. Але хоча б на уїк-енд раз на місяць точно виходить вирватися.

При цьому в кіновиробництві немає неможливих завдань. Якщо віриш в себе, в свою справу, завжди можна щось придумати, переграти, зімпровізувати. Навіть якщо в кадрі повинні відбуватися нереальні, на перший погляд, речі. Якщо клієнт скаже, що людина у ролику повинна скакати по пустелі верхи на страусі, я знайду варіант, як це зробити.

Знайомство з MINI John Cooper Works.

Я люблю стильні автомобілі. Три роки тому ми з дружиною купили MINI Cooper Clubman, і я вважаю це однією з найвдаліших сімейних покупок.

Я взяв на тест-драйв MINI John Cooper Works і давно так не радів. Мені сподобався дизайн - це класичний тридверний MINI, та ще й з форсованим двигуном, більш спортивний, ніж наша машина. Є відчуття маленького спортивного автомобіля. Він дуже маневрений, і оскільки він маленький - дуже зручно паркуватися.

Ще в ньому працює система Apple CarPlay, яка підключає телефон до машини, і можна слухати музику з мобільного. Скажу чесно: до останньої хвилини тест-драйву не хотілося віддавати машину.

Mini Cooper не відразу став популярним. Але я, як і Джон Купер, вважаю: якщо ти робиш щось незвичайне і віриш в це, рано чи пізно прийдеш до успіху.

Своя аудиторія згодом з'являється у всіх, хто до цього прагне. Наприклад, у нас є три статуетки «Каннських левів»: в минулому році ролик Diesel, який ми знімали, отримав нагороди за режисуру, продакшн-дизайн і операторську роботу. Але успіх - це важка праця і довгий шлях, це ризик і правильна стратегія. В житті, як і в кіновиробництві, все можливо. Головне - чітко розуміти, що хочеш, і робити це.

Фотографії Романа Маткова, The Gate Agency.